Опис документа

Автор Poliakova І., Sokolov V., Molodchenkova О., Bezkrovna L., Lyakh V.

Лляна олія та насіння льону є природніми джерелами есенціальних жирних кислот ω-6 лінолевої та ω-3 α-ліноленової. Однак, в насінні технічних сортів льону олійного й навіть у окремих сортах харчового напряму вміст α-ліноленової кислоти в декілька разів перевищує вміст жирних кислот, що представлені в пулі, включаючи лінолеву. Тому існує необхідність створення сортів із співвідношенням ω-3:ω-6 не менш 1:5 для харчового та лікувального застосування. У статті проведено дослідження біохімічних показників насіння сортів льону олійного різних напрямів використання як технічного, так і харчового. У роботі використовували стандартні методи біохімічного аналізу насіння рослин (екстракційний метод визначення жиру, газорідинна хроматографія, титрування, спектрофотометричні методи). Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням програм Libre Office Calc (GNU Lesser General Public Licensev). У результаті дослідження п’яти сортів, три з яких вважаються харчового використання (‘Кіvіка’, ‘Zhyvynka’, ‘Solnechnyj’), встановлено, що тільки сорт ‘Solnechnyj’ має співвідношення ω-3:ω-6 в олії 1:16.9, що відповідає рекомендованим показникам, а інші сорти мають високі значення ліноленової кислоти та, відповідно, змінене співвідношення поліненасичених жирних кислот на рівні 3:1 та 1:1.6, відповідно. Порівняльне вивчення вмісту жирних кислот й визначення кислотного, перекисного та йодного чисел показало, що показники йодного числа і співвідношення ненасичених жирних кислот слугують найбільш важливими критеріями для ідентифікації якості олії й визначають подальший напрямок її використання. Виявлено, що насіння льону як технічного, так і харчового напряму дуже багате на вітамін Е на рівні 117–146 мг/100 г. Тому його рекомендується ширше використовувати в їжу, як джерело цього вітаміну. Запропоновано при створенні нових сортів льону харчового напряму також вказувати показники йодного й кислотного чисел, які у них мають бути низькими. Дані показники представляють інтерес і для характеристики вже існуючих сортів з метою їх диференціації. Зазначається, що для харчового використання необхідно створювати сорти зі зменшеним вмістом ліноленової кислоти до рівня 5-10%.