Опис документа

Автор Danchuk V., Midyk S., Danchuk O., Levchenko А., Korniyenko V., Ushkalov V., Bogach M.

У світі і досі триває широка дискусія щодо споживання питного сирого молока та питного пастеризованого молока. Питне сире молоко, з точки зору його біологічної безпеки, може нести цілий ряд загроз для здоров’я людини. Однак, і пастеризоване молоко може мати різну біологічну цінність. Склад молока на пряму залежить від фізіологічного стану молочної залози. Тому, враховуючи інтенсивність обміну жирних кислот у даному органі, можна припустити що залежно від фізіологічного стану молочної залози лактуючих корів, може змінюватись і біологічна цінність секрету, зокрема його жирнокислотний склад. У статті показано зміни жирнокислотного складу молока залежно від інтенсивності розвиту ураження молочної залози маститом від субклінічної форми, (ознаки хвороби скриті), до клінічної форми, (ознаки хвороби чітко виражені). Найбільшу біологічну небезпеку несе сире молоко від корів з субклінічною формою маститу, адже відсутність клінічних ознак хвороби сприяє його потраплянню на численні ринки. Дослідження проводили на 974 дійних коровах різних порід у 6 господарствах степової зони України (Одеська, Миколаївська та Полтавська області). Встановлено, що поширення субклінічної та клінічної форм маститів поголів’я дійного стада коливається в межах 20% кожний. Основним збудником інфекції молочної залози є бактерії виду Staphylococcus aureus 36,6-47,4%. Показано зміни жирнокислотного складу молока корів за субклінічного маститу. Встановлено зменшення частки довголанцюгових і зростання відсотку коротколанцюгових жирних кислот на тлі зниження кількості моно- та поліненасичених жирних кислот. Встановлено достовірний вплив субклінічної форми маститу на вміст C4:0, С10:0 (ղ²ᵪ = 0,90–0,94 ум. од.; р<0,001) та C18:1n9c (ղ²ᵪ = 0,36–0,84 ум. од.; 0,001) у молоці корів. Клінічне одужання корів не супроводжується одразу поверненням вмісту усіх жирних кислот в молоці до показників, що спостерігались до хвороби.